1. Орфографічний словник української мови

простирчати

простирча́ти

дієслово доконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. простирчати — -чу, -чиш, док., розм. Пробути де-небудь якийсь час безцільно, нічим не займаючись. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. простирчати — ПРОСТИРЧА́ТИ, чу́, чи́ш, док., розм. Пробути де-небудь якийсь час з певною метою, або й без неї безцільно, нічим не займаючись. – Та Дмитро ж, чуйте, проходу не давав дівчині. Якось було посперечалися між собою, то він, чуйте, до самого сходу сонця простирчав під її вікном (Ірина Вільде). Словник української мови у 20 томах
  3. простирчати — ПРОСТИРЧА́ТИ, чу́, чи́ш, док., розм. Пробути де-небудь якийсь час безцільно, нічим не займаючись. — Та Дмитро ж, чуйте, проходу не давав дівчині. Якось було посперечалися між собою, то він, чуйте, до самого сходу сонця простирчав під її вікном (Вільде, Сестри.., 1958, 163). Словник української мови в 11 томах