1. Орфографічний словник української мови

прострілювати

прострі́лювати 1

дієслово недоконаного виду

пробивати пострілом наскрізь; обстрілювати

рідко

прострі́лювати 2

дієслово недоконаного виду

перевіряти зброю; стріляти деякий час

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прострілювати — див. стріляти Словник синонімів Вусика
  2. прострілювати — I -юю, -юєш, недок., прострелити і рідко прострілити, -лю, -лиш, док., перех. 1》 Стріляючи, пробивати наскрізь. 2》 тільки недок. Тримати під обстрілом який-небудь простір, ділянку і т. ін.; обстрілювати. II -юю, -юєш, недок., простріляти, -яю, -яєш, док. Те саме, що пристрілювати II. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. прострілювати — ПРОСТРІ́ЛЮВАТИ¹, юю, юєш, недок., ПРОСТРЕ́ЛИТИ і рідко ПРОСТРІ́ЛИТИ, лю, лиш, док., кого, що 1. Стріляючи, пробивати наскрізь кулею, стрілою і т. ін. Сотник... повернувся до свого осавула: “.. Їй Богу, не варт за такими зателепами ганятися!... Словник української мови у 20 томах
  4. прострілювати — Прострі́лювати, -люю, -люєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. прострілювати — Прострілювати, -люю, -єш сов. в. прострелити, -лю, -лиш, гл. Прострѣливать, прострѣлить. Хитнувся, мов прострілений. Мир. Пов. II. 60. Словник української мови Грінченка