1. Орфографічний словник української мови

простукотати

простукота́ти

дієслово доконаного виду

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. простукотати — -очу, -очеш і простукотіти, -очу, -отиш, док., розм. 1》 Док. до стукотати, стукотіти. 2》 Пройти, пробігти, проїхати зі стукотом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. простукотати — ПРОСТУКОТА́ТИ, очу́, о́чеш, ПРОСТУКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, док., розм. 1. Док. до стукота́ти, стукоті́ти. Нічний [сторож], мабуть, махнув рукою: дзвінке дерев'яне калатайло .. безладно простукотіло (Дніпрова Чайка); Не шелесне ліс. Словник української мови у 20 томах