противниця
проти́вниця
іменник жіночого роду, істота
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- противниця — -і. Жін. до противник 1), 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
- противниця — ПРОТИ́ВНИЦЯ, і, ж. Жін. до проти́вник 1, 3. Рахіра вп'ялила свої блискучі очі.. в лице противниці (О. Кобилянська); Жукова нахилилась, захопила снігу і кинула у Віктора. Засліплений, він протер хустиною очі й метнувся до противниці (О. Донченко). Словник української мови у 20 томах