1. Орфографічний словник української мови

протопити

протопи́ти

дієслово доконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. протопити — I див. протоплювати. II -ів, мн. Те саме, що прокаріоти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. протопити — ПРОТОПИ́ТИ див. прото́плювати. Словник української мови у 20 томах
  3. протопити — I. ТОПИ́ТИ (розпалювати й підтримувати вогонь у печі, грубці тощо), ПРОТО́ПЛЮВАТИ, ВИТО́ПЛЮВАТИ, ПАЛИ́ТИ (перев. зі сл. в печі, грубці і т. ін.); ПРОКУ́РЮВАТИ розм. (трохи нагрівати). — Док.: протопи́ти, ви́топити, прокури́ти. Македониха топила в печі (А. Словник синонімів української мови
  4. протопити — Протопити, -плю́, -пиш гл. Протопить. Нема дров а ні поліна, нічим хати протопити. Чуб. V. 1074. Словник української мови Грінченка