професура

професу́ра

іменник жіночого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. професура — -и, ж. 1》 Посада професора (у 1 знач.). 2》 збірн. Професори. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. професура — ПРОФЕСУ́РА, и, ж. 1. Посада професора (у 1 знач.). Ще кінчаючи свою науку в Віденському університеті у відомого вченого професора Ягича, Франко почав готуватися до професури (М. Словник української мови у 20 томах
  3. професура — професу́ра (нім. Professur, від лат. professor – викладач) 1. Звання й посада професора, професорська кафедра з якої-небудь дисципліни. 2. Професори. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. професура — Професу́ра, -ри, -рі Правописний словник Голоскевича (1929 р.)