професура

ПРОФЕСУ́РА, и, ж.

1. Посада професора (у 1 знач.).

Ще кінчаючи свою науку в Віденському університеті у відомого вченого професора Ягича, Франко почав готуватися до професури (М. Коцюбинський);

Андрій Григорович Моркотун – старий, зарослий газетярським мохом співробітник усіх українських газет, .. потайний кандидат на професуру .. – зібрався на дачу (В. Винниченко);

Незважаючи на свої тридцять років, він мав уже кандидатське звання, і товариші пророкували йому професуру (С. Добровольський).

2. збірн. Професори.

– Ну, так давайте, Мефодію Гнатовичу, .. за науку, за змичку професури з студентами! (М. Івченко);

В обговоренні доповіді Долгіна взяли участь і наукові співробітники, і професура (Н. Рибак).