професійний

ПРОФЕСІ́ЙНИЙ, а, е.

1. Прикм. до профе́сія.

Рівність прав жінки і чоловіка забезпечується: наданням жінкам рівних з чоловіками можливостей у громадсько-політичній і культурній діяльності, у здобутті освіти і професійній підготовці (Конституція України);

// Пов'язаний з певною професією.

Горобенко не чув уже його постійних професійних фраз (Б. Антоненко-Давидович);

У нього були свої професійні розмови про живопис (О. Іваненко);

Для всіх людей в неї холодний погляд і професійна усмішка балерини – одним ротом, білими зубами (Ю. Яновський);

Протягом останнього двадцятиріччя українськи художники прагнуть до універсалізму професії, виробляють такі професійні навички, які дозволяють трансформувати їхні креативні дії у розмаїті площини (із журн.);

Професійна хвороба; Професійна травма;

Професійна лексика – специфічна лексика, вживана в колективі людей однієї професії (з наук. літ.);

// Який об'єднує людей однієї професії або близьких професій.

В міру того, як слаб і розкладався родовий устрій, місце цих родових союзів заступили різні територіальні і професійні об'єднання (з наук. літ.).

2. Прикм. до професіона́л.

Навіщо протиставляти народну творчість, тобто творчість могутніх індивідуальностей, безіменних складачів пісень, билин, дум, казок, – професійній творчості, тобто творчості відомих нам на ім'я авторів? (М. Рильський);

// Який є професіоналом.

Професійна критика помітила М. Івченка фактично після виходу збірки “Шуми весняні” (з навч. літ.);

Доба бронзи позначена .. суттєвими зрушеннями у соціальному житті суспільства .. Оскільки литво та кування потребували спеціальних навичок, утворюються групи рофесійних металургів, засвідчуючи своєю появою зародження металообробного ремесла (з наук. літ.);

// У якому працюють професіонали.

Експериментальні театри поволі, але невпинно вливаються резервом у роботу академічного професійного театру (В. Еллан-Блакитний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. професійний — професійний – професіональний В обох прикметників спільний латинський корінь профес- (спеціальність, заняття), проте їх співвідносять з різними словами: професійний – професія, професіональний – професіонал. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. професійний — професі́йний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. професійний — ПРОФЕСІЙНИЙ – ПРОФЕСІОНАЛЬНИЙ Професійний. 1. Який стосується певної професії, пов’язаний з нею; фаховий; який об’єднує людей однієї або близьких професій: професійна підготовленість, професійна лексика, професійна хвороба, професійна організація... Літературне слововживання
  4. професійний — Фаховий, сов. професіональний; пр. ПРОФЕСІЙНО, кваліфіковано. Словник синонімів Караванського
  5. професійний — Професійний і професіональний Декому здається, що слово професійний — українське, а професіональний — російське. Це — помилка. «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
  6. професійний — -а, -е. 1》 Прикм. до професія. || Пов'язаний з певною професією. || Який об'єднує людей однієї професії чи близьких професій. Професійна непридатність — непридатність до виконання якої-небудь роботи, професійних обов'язків. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. професійний — професі́йний 1. Пов’язаний з професією; п-а організація – об’єднання працівників певної професії; п. революціонер – особа, яка має політичний і організаційний досвід і постійно займається революційною діяльністю. 2. Пов’язаний з діяльністю профспілок (напр., п. рух). Словник іншомовних слів Мельничука
  8. професійний — ФАХОВИЙ (пов'язаний з яким-небудь фахом), СПЕЦІА́ЛЬНИЙ, ПРОФЕСІЙНИЙ, ПРОФЕСІОНАЛЬНИЙ. Фаховий рівень; Спеціальна література. Словник синонімів української мови
  9. професійний — Професі́йний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)