професійний

Значення в інших словниках

1. професійний — професійний – професіональний В обох прикметників спільний латинський корінь профес- (спеціальність, заняття), проте їх співвідносять з різними словами: професійний – професія, професіональний – професіонал. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
2. професійний — професі́йний прикметник Орфографічний словник української мови
3. професійний — ПРОФЕСІЙНИЙ – ПРОФЕСІОНАЛЬНИЙ Професійний. 1. Який стосується певної професії, пов’язаний з нею; фаховий; який об’єднує людей однієї або близьких професій: професійна підготовленість, професійна лексика, професійна хвороба, професійна організація... Літературне слововживання
4. професійний — Професійний і професіональний Декому здається, що слово професійний — українське, а професіональний — російське. Це — помилка. «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
5. професійний — -а, -е. 1》 Прикм. до професія. || Пов'язаний з певною професією. || Який об'єднує людей однієї професії чи близьких професій. Професійна непридатність — непридатність до виконання якої-небудь роботи, професійних обов'язків. Великий тлумачний словник сучасної мови
6. професійний — ПРОФЕСІ́ЙНИЙ, а, е. 1. Прикм. до профе́сія. Рівність прав жінки і чоловіка забезпечується: наданням жінкам рівних з чоловіками можливостей у громадсько-політичній і культурній діяльності... Словник української мови у 20 томах
7. професійний — професі́йний 1. Пов’язаний з професією; п-а організація – об’єднання працівників певної професії; п. революціонер – особа, яка має політичний і організаційний досвід і постійно займається революційною діяльністю. 2. Пов’язаний з діяльністю профспілок (напр., п. рух). Словник іншомовних слів Мельничука
8. професійний — ФАХОВИЙ (пов'язаний з яким-небудь фахом), СПЕЦІА́ЛЬНИЙ, ПРОФЕСІЙНИЙ, ПРОФЕСІОНАЛЬНИЙ. Фаховий рівень; Спеціальна література. Словник синонімів української мови
9. професійний — Професі́йний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)