прохурчати

прохурча́ти

дієслово доконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прохурчати — -чить, док., розм. 1》 Док. до хурчати. 2》 Хурчати якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. прохурчати — ПРОХУРЧА́ТИ, чи́ть, док., розм. 1. Док. до хурча́ти. Звук рушничного пострілу прохурчав над водою... (Олесь Досвітній); З-поміж бур'яну знялася перепілка й важко з посвістом прохурчала в повітрі (М. Івченко); Вгорі прохурчала холодними крильми пташка (Є. Словник української мови у 20 томах