1. Великий тлумачний словник сучасної мови

прохурчати

прохурча́ти

-чить, док., розм.

1》 Док. до хурчати.

2》 Хурчати якийсь час.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. прохурчати — прохурча́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. прохурчати — ПРОХУРЧА́ТИ, чи́ть, док., розм. 1. Док. до хурча́ти. Звук рушничного пострілу прохурчав над водою... (Олесь Досвітній); З-поміж бур'яну знялася перепілка й важко з посвістом прохурчала в повітрі (М. Івченко); Вгорі прохурчала холодними крильми пташка (Є. Словник української мови у 20 томах