пульсуючий

Значення в інших словниках

1. пульсуючий — [пул'суйучией] м. (на) -чому/-ч'ім, мн. -ч'і Орфоепічний словник української мови
2. пульсуючий — -а, -е. Дієприкм. акт. теп. ч. до пульсувати. Пульсуючий струм — електричний струм постійного напряму, але періодично змінної величини. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пульсуючий — ПУЛЬСУ́ЮЧИЙ, а, е. 1. Який пульсує. Намацав [старшина] гарячу пульсуючу ранку і міцно затиснув її, щоб не сходити кров'ю (О. Гончар); Криваво димляче й пульсуюче серце найдужче запам'яталося Лаврінові з того бою (Ю. Словник української мови у 20 томах