1. Орфографічний словник української мови

пуцьвірінок

пу́цьвірінок 1

іменник чоловічого роду, істота

пташеня

розм.

пу́цьвірінок 2

іменник чоловічого роду, істота

про дитину

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пуцьвірінок — пуцьвірінок (165) —хлопчисько; [MО,VI] Словник з творів Івана Франка
  2. пуцьвірінок — див. дитина Словник синонімів Вусика
  3. пуцьвірінок — див. пуцьверинок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. пуцьвірінок — ПУ́ЦЬВІРІНОК, нка, ч., діал. 1. Безпере пташеня. Вона драла по гніздах пуцьвірінків (О. Стороженко); Схопивши черв'яка, зникала [пташка] з ним десь у хащі, де в затишному кубельці чекали жовтопухі пуцьвірінки (О. Донченко). 2. Маленька дитина. Словник української мови у 20 томах
  5. пуцьвірінок — МАЛЯ́ (маленька дитина; мала тварина), МАЛЕНЯ́ розм., ДИТИНЧА́ розм., ДИТЯ́ТКО пестл., ДИТИНЯ́ пестл., ПЕРВО́ЛІТОК розм., ГОЛОПУ́ЦЬОК (ГОЛОЦЮ́ЦЬОК) фам., ПУ́ЦЬВІРІНОК фам.; МАЛЮ́К розм., ДИТИ́НКА пестл., ЛЯ́ЛЯ розм., ЛЯ́ЛЬКА розм., КАРАПУ́З жарт. Словник синонімів української мови