підголосник

Значення в інших словниках

1. підголосник — -а, ч., розм. Те саме, що підголосок. Великий тлумачний словник сучасної мови
2. підголосник — Співак — виконавець народної музики. Словник-довідник музичних термінів
3. підголосник — ПІДГОЛО́СНИК, а, ч., розм. Те саме, що підголо́сок. Підголосниками заливалися верхні ноти Тасьчиного баяна (О. Кундзич); – Заспівайте! Заспівайте! Кажуть, що ви добре вмієте тягнути. Може, підголосником будете в нас (В. Речмедін). Словник української мови у 20 томах
4. підголосник — ПІДГОЛО́СНИК, а, ч., розм. Те саме, що підголо́сок. Підголосниками заливалися верхні ноти Тасьчиного баяна (Кундзич, Пов. і нов., 1938, 100); — Заспівайте! Заспівайте! Кажуть, що ви добре вмієте тягнути. Може, підголосником будете в нас (Речм., Весн. грози, 1961, 126). Словник української мови в 11 томах