підмітальник

підміта́льник

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підмітальник — -а, ч. Той, хто підмітає. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. підмітальник — ПІДМІТА́ЛЬНИК, а, ч. Той, хто підмітає. Ми йдемо серединою бульвару в напрямку до східців у порт .. Ще не повиходили підмітальники, поливальники (Ю. Яновський). Словник української мови у 20 томах
  3. підмітальник — ПІДМІТА́ЛЬНИК, а, ч. Той, хто підмітає. Ми йдемо серединою бульвару в напрямку до східців у порт.. Ще не повиходили підмітальники, поливальники (Ю. Янов., II, 1958, 45). Словник української мови в 11 томах