підмітальник

ПІДМІТА́ЛЬНИК, а, ч. Той, хто підмітає.

Ми йдемо серединою бульвару в напрямку до східців у порт.. Ще не повиходили підмітальники, поливальники (Ю. Янов., II, 1958, 45).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підмітальник — підміта́льник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. підмітальник — -а, ч. Той, хто підмітає. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підмітальник — ПІДМІТА́ЛЬНИК, а, ч. Той, хто підмітає. Ми йдемо серединою бульвару в напрямку до східців у порт .. Ще не повиходили підмітальники, поливальники (Ю. Яновський). Словник української мови у 20 томах