підрядний

Значення в інших словниках

1. підрядний — Підчинений [IV] Словник з творів Івана Франка
2. підрядний — Підря́дний. Другорядний, неголовний. Я з Вами не говорила посліднього вечора... мені було дуже жаль [...]. Мені було жаль, бо я вже напевно знаю, що для них Ви лиш сила робоча, підрядна, котрій вони ніколи не дадуть розвинутися (Коб. Українська літературна мова на Буковині
3. підрядний — (- організацію) підпорядкований, низовий, сов. нижчестоящий. Словник синонімів Караванського
4. підрядний — [п'ідр’аднией] м. (на) -дному /-д(‘)н'ім, мн. -д(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
5. підрядний — I -а, -е. Який виконується за підрядом (див. підряд I). || Який виконує такий підряд. Підрядна бригада. II -а, -е. 1》 Залежний від чого-небудь, підпорядкований чомусь. 2》 лінгв. Який виражає підрядність (у 2 знач. Великий тлумачний словник сучасної мови
6. підрядний — ПІДРЯ́ДНИЙ¹, а, е. Який виконується за підрядом (див. підря́д¹). Коли наш трест виконував підрядні роботи десь поза Києвом, я іноді брав з собою у відрядження й хлопця (А. Хорунжий); // Який виконує такий підряд. Словник української мови у 20 томах
7. підрядний — ЗАЛЕ́ЖНИЙ (який перебуває під чиєюсь владою, впливом, підкоряється комусь), ПІДПОРЯДКО́ВАНИЙ, ПІДРЯ́ДНИЙ, ПІДВІ́ДОМЧИЙ (залежний від якоїсь організації, відомства і т. ін.); ПІДВЛА́ДНИЙ, ПІДЛЕ́ГЛИЙ, ПІДНАЧА́ЛЬНИЙ заст. Словник синонімів української мови
8. підрядний — Підря́дний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. підрядний — ПІДРЯ́ДНИЙ¹, а, е. Який виконується за підрядом ( див. підря́д¹). Коли наш трест виконував підрядні роботи десь поза Києвом, я іноді брав з собою у відрядження й хлопця (Хор., Ковила, 1960, 27); // Який виконує такий підряд. Словник української мови в 11 томах