1. Великий тлумачний словник сучасної мови

підрядний

підря́дний

I -а, -е.

Який виконується за підрядом (див. підряд I).

|| Який виконує такий підряд. Підрядна бригада.

II -а, -е.

1》 Залежний від чого-небудь, підпорядкований чомусь.

2》 лінгв. Який виражає підрядність (у 2 знач.), зв'язує слова або речення способом підрядності; прот. сурядний. Підрядний зв'язок.

|| Який має у своєму складі частини, зв'язані стосунками підрядності, або є такою частиною.

Підрядне речення — частина складнопідрядного речення, яка залежить від головного речення.

Підрядний зв'язок — те саме, що підрядність 2.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підрядний — Підчинений [IV] Словник з творів Івана Франка
  2. підрядний — підря́дний 1 прикметник який виконується за підрядом підря́дний 2 прикметник підпорядкований; який виражає підрядність Орфографічний словник української мови
  3. підрядний — Підря́дний. Другорядний, неголовний. Я з Вами не говорила посліднього вечора... мені було дуже жаль [...]. Мені було жаль, бо я вже напевно знаю, що для них Ви лиш сила робоча, підрядна, котрій вони ніколи не дадуть розвинутися (Коб. Українська літературна мова на Буковині
  4. підрядний — (- організацію) підпорядкований, низовий, сов. нижчестоящий. Словник синонімів Караванського
  5. підрядний — [п'ідр’аднией] м. (на) -дному /-д(‘)н'ім, мн. -д(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
  6. підрядний — ПІДРЯ́ДНИЙ¹, а, е. Який виконується за підрядом (див. підря́д¹). Коли наш трест виконував підрядні роботи десь поза Києвом, я іноді брав з собою у відрядження й хлопця (А. Хорунжий); // Який виконує такий підряд. Словник української мови у 20 томах
  7. підрядний — ЗАЛЕ́ЖНИЙ (який перебуває під чиєюсь владою, впливом, підкоряється комусь), ПІДПОРЯДКО́ВАНИЙ, ПІДРЯ́ДНИЙ, ПІДВІ́ДОМЧИЙ (залежний від якоїсь організації, відомства і т. ін.); ПІДВЛА́ДНИЙ, ПІДЛЕ́ГЛИЙ, ПІДНАЧА́ЛЬНИЙ заст. Словник синонімів української мови
  8. підрядний — Підря́дний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. підрядний — ПІДРЯ́ДНИЙ¹, а, е. Який виконується за підрядом ( див. підря́д¹). Коли наш трест виконував підрядні роботи десь поза Києвом, я іноді брав з собою у відрядження й хлопця (Хор., Ковила, 1960, 27); // Який виконує такий підряд. Словник української мови в 11 томах