1. Орфографічний словник української мови

підтикати

підти́кати

дієслово доконаного виду

підтика́ти

дієслово недоконаного виду

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підтикати — I підт`икатидив. підтикати. II підтик`ати-аю, -аєш, недок., підтикати, підтичу, підтичеш і підтикаю, підтикаєш і підіткнути, -ну, -неш, док., перех., розм. 1》 Підбирати, підгортати під що-небудь поли, нижні краї одягу. Підіткнути спідницю. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. підтикати — див. підвертати Словник чужослів Павло Штепа
  3. підтикати — ПІДТИ́КАТИ див. підтика́ти. ПІДТИКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПІДТИ́КАТИ, підти́чу, підти́чеш і підти́каю, підти́каєш і ПІДІТКНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., що, розм. 1. Підбирати, підгортати під що-небудь поли, нижні краї одягу. Словник української мови у 20 томах
  4. підтикати — ПІДТЯГА́ТИ (ПІДТЯ́ГУВАТИ) (тягнучи, піднімати щось угору, вище), ПІДКА́СУВАТИ діал.; ПІДСМИ́КУВАТИ (ПІДСМИКА́ТИ) (різким рухом); ПІДТИКА́ТИ розм. (закріплюючи краї, кінці, поли чогось). — Док. Словник синонімів української мови
  5. підтикати — Підтика́ти, -тика́ю, -тика́єш підти́кати, -ти́чу, -ти́чеш, -чуть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. підтикати — ПІДТИ́КАТИ див. підтика́ти. ПІДТИКА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПІДТИ́КАТИ, підти́чу, підти́чеш і підти́каю, підти́каєш і ПІДІТКНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех., розм. 1. Підбирати, підгортати під що-небудь поли, нижні краї одягу. Словник української мови в 11 томах
  7. підтикати — Підтика́ти, -ка́ю, -єш сов. в. підтикати, -чу, -чеш и підіткнути, -ну, -неш, гл. Подтыкать, подоткнуть, подсунуть. Уже, підтикавши десь поли, фурцює добре навісна. Котл. Ен. II. 32. Паничу, я вас підтичу. Ном. Словник української мови Грінченка