підчіплювати

підчі́плювати

дієслово недоконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підчіплювати — -юю, -юєш, недок., підчепити, -чеплю, -чепиш; мн. підчеплять; док., перех. 1》 Чіпляти що-небудь до чогось ззаду або знизу. 2》 Підхоплюючи і зачіплюючи чим-небудь, затримувати, закріплювати і т. ін. 3》 перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. підчіплювати — ПІДЧІ́ПЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПІДЧЕПИ́ТИ, чеплю́, че́пиш; мн. підче́плять; док., кого, що. 1. Чіпляти що-небудь до чогось ззаду або знизу. Підчепив [Левко] мішок .. і почав вигрібати муку (М. Словник української мови у 20 томах
  3. підчіплювати — ДОШКУ́ЛИТИ кому, рідше кого (словами або діями вивести з рівноваги, образити, зіпсувати настрій), ДОСАДИ́ТИ кому, ЗАВДА́ТИ ПРИ́КРОСТІ (ПРИ́КРІСТЬ) кому, ДІЙНЯ́ТИ (ДОЙНЯ́ТИ) кого, розм., ДОЗОЛИ́ТИ кому, розм., ДОСОЛИ́ТИ кому, розм., НАЗОЛИ́ТИ кому, розм. Словник синонімів української мови
  4. підчіплювати — ПІДЧІ́ПЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПІДЧЕПИ́ТИ, чеплю́, че́пиш; мн. підче́плять; док., перех. 1. Чіпляти що-небудь до чогось ззаду або знизу. Підчепив [Левко] мішок.. Словник української мови в 11 томах