1. Орфографічний словник української мови

пілат

піла́т

іменник чоловічого роду, істота

людина, яка зробила щось погане або злочинне, звичайно чужими руками, і усувається від відповідальності за вчинене

поет., рідко

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Пілат — Понтій Пілат – римський намісник Іудеї, що (за євангельською легендою) видав юрбі Ісуса Христа на розп'яття. У переносному значенні – нещира людина, що своєю бездіяльністю свідомо сприяє злочинові; жорстокий лицемір. Словник крилатих висловів
  2. пілат — -а, ч., перен. Людина, яка скоїла щось лихе або злочинне, звичайно чужими руками, і усувається від відповідальності за вчинене. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пілат — ПІЛА́Т, а, ч., заст. Людина, яка зробила щось погане або злочинне, звичайно чужими руками, і усувається від відповідальності за вчинене. О горе! горенько мені! І де я в світі заховаюсь? Щодень пілати розпинають, Морозять, шкварять на огні! (Т. Словник української мови у 20 томах
  4. пілат — ПІЛА́Т, а, ч., заст. Людина, яка зробила щось погане або злочинне, звичайно чужими руками, і усувається від відповідальності за вчинене. О горе! горенько мені! І де я в світі заховаюсь? Щодень пілати розпинають, Морозять, шкварять на огні! (Шевч. Словник української мови в 11 томах