пілат
ПІЛА́Т, а, ч., заст. Людина, яка зробила щось погане або злочинне, звичайно чужими руками, і усувається від відповідальності за вчинене.
О горе! горенько мені! І де я в світі заховаюсь? Щодень пілати розпинають, Морозять, шкварять на огні! (Шевч., II, 1963, 348);
Ми бились шалено, як гірські орли, Але вороги нас в полон узяли, І кинули бранців за мури, за грати Кати і пілати (Олесь, Вибр., 1958, 120).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пілат — піла́т іменник чоловічого роду, істота людина, яка зробила щось погане або злочинне, звичайно чужими руками, і усувається від відповідальності за вчинене поет., рідко Орфографічний словник української мови
- Пілат — Понтій Пілат – римський намісник Іудеї, що (за євангельською легендою) видав юрбі Ісуса Христа на розп'яття. У переносному значенні – нещира людина, що своєю бездіяльністю свідомо сприяє злочинові; жорстокий лицемір. Словник крилатих висловів
- пілат — -а, ч., перен. Людина, яка скоїла щось лихе або злочинне, звичайно чужими руками, і усувається від відповідальності за вчинене. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пілат — ПІЛА́Т, а, ч., заст. Людина, яка зробила щось погане або злочинне, звичайно чужими руками, і усувається від відповідальності за вчинене. О горе! горенько мені! І де я в світі заховаюсь? Щодень пілати розпинають, Морозять, шкварять на огні! (Т. Словник української мови у 20 томах