1. Орфографічний словник української мови

пісковик

піскови́к

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пісковик — ПІСКОВИК – ПІЩАНИК – ПІСОЧНИК – ПІСОЧНИЦЯ Пісковик, -у. Осадова гірська порода. Піщаник1, -у. Те саме, що пісковик. Піщаник2, -а. 1. Жовтий ховрах. 2. Птах роду куликів, що живе на берегах морів. Пісочник1, -а. Риба – різновид бичка. Пісочник2, -а. Літературне слововживання
  2. пісковик — -у, ч. Осадова гірська порода, що складається з піску, спресованого з глиною, вапном і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пісковик — ПІСКОВИ́К, у́, ч. Осадочна гірська порода, що складається з піску, спресованого з глиною, вапном і т. ін. Пісковики складаються в основному з кварцових зерен, зцементованих якою-небудь речовиною (з наук. літ.); Звітрілий пісковик був непридатний для мостової (В. Гжицький). Словник української мови у 20 томах
  4. пісковик — Осадова гірська порода, що виникла внаслідок зцементування піску глинистим, кремнистим та ін. мінеральними цементами; будівельна, дорожна, скульптурна сировина; використовують для виробництва вогне- та кислототривких матеріалів. Універсальний словник-енциклопедія
  5. пісковик — ПІСКОВИ́К, у́, ч. Осадочна гірська порода, що складається з піску, спресованого з глиною, вапном і т. ін. Пісковики складаються в основному з кварцових зерен, зцементованих якою-небудь речовиною (Курс заг. геол. Словник української мови в 11 томах