1. Орфографічний словник української мови

п'яніти

п'яні́ти

дієслово недоконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. п'яніти — (ставати нетверезим від напоїв) упиватися, хмеліти, (від захоплення) збуджуватися. Словник синонімів Полюги
  2. п'яніти — -ію, -ієш, недок. Приходити в стан сп'яніння. || перен. Приходити у стан, схожий на сп'яніння. || перен. Збуджуватися, відчувати захоплення. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. п'яніти — П'ЯНІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок. Ставати п'яним. [Круста (п'яніючи):] Ось тепер, після самогону, можна й вина, можна й пива спробувати. Пробували і п'яніли ще дужче (А. Шиян); // перен. Приходити у стан, схожий на сп'яніння. Словник української мови у 20 томах
  4. п'яніти — ЗБУ́ДЖУВАТИСЯ (приходити в стан нервового піднесення, напруження), ХВИЛЮВА́ТИСЯ, РОЗПА́ЛЮВАТИСЯ підсил., РОЗПАЛЯ́ТИСЯ підсил., ЗАПА́ЛЮВАТИСЯ підсил., РОЗГАРЯЧА́ТИСЯ підсил., РОЗГАРЯ́ЧУВАТИСЯ підсил., РОЗІГРІВА́ТИСЯ підсил. Словник синонімів української мови
  5. п'яніти — П'яні́ти, -ні́ю, -єш гл. Пьянѣть. Він швидко п'яніє: дві чарки випив, то вже й п'яний. Харьк. Словник української мови Грінченка