1. Орфографічний словник української мови

п'ятерик

п'ятери́к

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. п'ятерик — -а, ч. 1》 Старовинна російська міра, що містить п'ять яких-небудь одиниць. 2》 розм. П'ять якихось предметів або предмет, що складається з п'яти однакових частин. || П'ятеро коней в одній запряжці. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. п'ятерик — П'ЯТЕРИ́К, а́, ч. 1. Старовинна східнослов'янська міра, що містить п'ять яких-небудь одиниць. Чумаки, що ходили в Крим по сіль, робили зарубки на мажі. Так, наприклад, у чернігівських чумаків одна зарубка дорівнювала 5 пудам солі – п'ятерику (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  3. п'ятерик — П'ятерик, -ка м. 1) Пять штукъ (воловъ). Желех. 2) Свѣчи, которыхъ на фунтъ идетъ пять. Харьк. г. 3) Мѣра жидкости (водки): полведра. Сим. 143. 4) Шлея съ пятью полосами (продольными и поперечными). Вас. 160. 5) Глиняный горшокъ, имѣющій въ діаметрѣ 3 1/4 вершка. Вас. 181. Словник української мови Грінченка