1. Орфографічний словник української мови

рабиня

раби́ня

іменник жіночого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рабиня — (жінка раба) раба, невільниця. Словник синонімів Полюги
  2. рабиня — -і, ж. Те саме, що раба 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. рабиня — РАБИ́НЯ, і, ж. Те саме, що раба́ 1. І цар сказав, щоб на вечерю Раби – рабиню привели, Таки Вірсавію (Т. Шевченко); * У порівн. [Месія:] Уперта річ твоя, ти мов рабиня, що знає волю пана і не слуха (Леся Українка). Словник української мови у 20 томах
  4. рабиня — РАБИ́НЯ, РАБА́, НЕВІ́ЛЬНИЦЯ, НЕВО́ЛЬНИЦЯ заст. Танцює, — бо серце гаряче, — Маленька рабиня Бану (Я. Шпорта); Бабуся твоя була рабою (Д. Павличко); Плачем великим ридали невільниці чорні (Леся Українка). — Пор. 1. раб. Словник синонімів української мови
  5. рабиня — Раби́ня, -ні, -нею, -не! -би́ні, -би́нь Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. рабиня — РАБИ́НЯ, і, ж. Те саме, що раба 1. І цар сказав, щоб на вечерю Раби-рабиню привели, Таки Вірсавію (Шевч., II, 1963, 92); В усіх цивілізованих країнах, навіть найбільш передових, становище жінок таке, що недаром їх називають домашніми рабинями (Ленін... Словник української мови в 11 томах