1. Словник української мови в 11 томах

рабиня

РАБИ́НЯ, і, ж. Те саме, що раба 1.

І цар сказав, щоб на вечерю Раби-рабиню привели, Таки Вірсавію (Шевч., II, 1963, 92);

В усіх цивілізованих країнах, навіть найбільш передових, становище жінок таке, що недаром їх називають домашніми рабинями (Ленін, 37, 1973, 177);

*У порівн. [Мессія:] Уперта річ твоя, ти мов рабиня, що знає волю пана і не слуха (Л. Укр., II, 1951, 112).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рабиня — (жінка раба) раба, невільниця. Словник синонімів Полюги
  2. рабиня — раби́ня іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  3. рабиня — -і, ж. Те саме, що раба 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. рабиня — РАБИ́НЯ, і, ж. Те саме, що раба́ 1. І цар сказав, щоб на вечерю Раби – рабиню привели, Таки Вірсавію (Т. Шевченко); * У порівн. [Месія:] Уперта річ твоя, ти мов рабиня, що знає волю пана і не слуха (Леся Українка). Словник української мови у 20 томах
  5. рабиня — РАБИ́НЯ, РАБА́, НЕВІ́ЛЬНИЦЯ, НЕВО́ЛЬНИЦЯ заст. Танцює, — бо серце гаряче, — Маленька рабиня Бану (Я. Шпорта); Бабуся твоя була рабою (Д. Павличко); Плачем великим ридали невільниці чорні (Леся Українка). — Пор. 1. раб. Словник синонімів української мови
  6. рабиня — Раби́ня, -ні, -нею, -не! -би́ні, -би́нь Правописний словник Голоскевича (1929 р.)