раввін

равві́н

іменник чоловічого роду, істота

рідко

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. раввін — РАВВІ́Н, а, ч., рідко. Те саме, що ра́бин. Аж глядь, Межи раввінами дитина, Її хлоп’яточко, сидить І научає, неповинне, Як в світі жить, люде[й] (Шевч., II, 1963, 369). Словник української мови в 11 томах