радикал

радика́л 1

іменник чоловічого роду, істота

член радикальної партії; прихильник рішучих дій

радика́л 2

іменник чоловічого роду

математичний знак; група атомів

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. радикал — I -а, ч. 1》 Представник деяких політичних партій, які вимагають проведення демократичних реформ із збереженням буржуазного ладу. 2》 Прихильник крайніх заходів, рішучих дій. II -а... Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. радикал — РАДИКА́Л¹, а, ч. 1. Представник політичних партій, які вимагають проведення рішучих, докорінних перетворень. Погано, що на таку малу країну, як Галичина, зібралось аж чотири партії (тверді, народовці, угодовці і радикали) (з газ. Словник української мови у 20 томах
  3. радикал — радика́л (англ., франц. radical, від лат. radix – корінь) 1. Прихильник крайніх, рішучих дій, поглядів. 2. Член радикальної партії (див. радикальний). 3. Знак √ математичної дії добування кореня. 4. Група атомів, яка в хімічних реакціях переходить без зміни з однієї сполуки в іншу. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. радикал — Атом або група атомів, які мають непарний електрон; р. дуже хіміч. активні; утворюються внаслідок розриву ковалентного зв'язку, ск., під впливом радіації, нагрівання; раніше також назва виділеного фрагменту молекули органічної сполуки, ск., алкіл, арил. Універсальний словник-енциклопедія
  5. радикал — Радика́л, -ла; -ка́ли, -лів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. радикал — РАДИКА́Л¹, а, ч. 1. У капіталістичних державах — представник деяких лівобуржуазних політичних партій, які вимагають проведення демократичних реформ у рамках і в інтересах буржуазної держави. Словник української мови в 11 томах
  7. радикал — рос. радикал 1. Прихильник крайніх, рішучих дій, поглядів. 2. Член радикальної партії. 3. Знак математичної дії добування кореня. Eкономічна енциклопедія