радикал

РАДИКА́Л¹, а, ч.

1. У капіталістичних державах — представник деяких лівобуржуазних політичних партій, які вимагають проведення демократичних реформ у рамках і в інтересах буржуазної держави.

Погано, що на таку малу країну, як Галичина, зібралось аж чотири партії (тверді, народовці, угодовці і радикали) (Л. Укр., V, 1956, 36);

Радикали підтримували свого оратора, а народовці всіляко намагалися збити його з пантелику (М. Ол., Леся, 1960, 179).

2. Прихильник крайніх заходів, рішучих дій.

— Колись він був навіть радикалом. Але теперечки він прохолов, і той радикалізм випарував з його, хіба зістався тільки на кінчику його красномовного язика (Н.-Лев., V, 1966, 277).

РАДИКАЛ², а, ч.

1. Математичний знак (√) на позначення дії добування кореня, а також результату цієї дії.

Величина радикала не зміниться, якщо показник кореня і показник підкореневого виразу помножити (або поділити) на однакове число (Алг., II, 1957, 15).

2. Стійка група атомів у молекулі, яка при хімічних перетвореннях переходить без зміни з однієї сполуки в іншу.

Знання валентностей окремих елементів і радикалів дозволяє в простих випадках швидко складати формули дуже багатьох хімічних сполук (Заг. хімія, 1955, 61).

∆ Ві́льні радика́ли — електронейтральні, здебільшого нестійкі активні частинки, шо утворюються при розпаді молекул речовини і мають одиничні електрони.

При опромінюванні організмів утворюються вільні радикали — хімічно активні продукти розпаду води (Наука.., 3, 1961, 29).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. радикал — радика́л 1 іменник чоловічого роду, істота член радикальної партії; прихильник рішучих дій радика́л 2 іменник чоловічого роду математичний знак; група атомів Орфографічний словник української мови
  2. радикал — I -а, ч. 1》 Представник деяких політичних партій, які вимагають проведення демократичних реформ із збереженням буржуазного ладу. 2》 Прихильник крайніх заходів, рішучих дій. II -а... Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. радикал — РАДИКА́Л¹, а, ч. 1. Представник політичних партій, які вимагають проведення рішучих, докорінних перетворень. Погано, що на таку малу країну, як Галичина, зібралось аж чотири партії (тверді, народовці, угодовці і радикали) (з газ. Словник української мови у 20 томах
  4. радикал — радика́л (англ., франц. radical, від лат. radix – корінь) 1. Прихильник крайніх, рішучих дій, поглядів. 2. Член радикальної партії (див. радикальний). 3. Знак √ математичної дії добування кореня. 4. Група атомів, яка в хімічних реакціях переходить без зміни з однієї сполуки в іншу. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. радикал — Атом або група атомів, які мають непарний електрон; р. дуже хіміч. активні; утворюються внаслідок розриву ковалентного зв'язку, ск., під впливом радіації, нагрівання; раніше також назва виділеного фрагменту молекули органічної сполуки, ск., алкіл, арил. Універсальний словник-енциклопедія
  6. радикал — Радика́л, -ла; -ка́ли, -лів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. радикал — рос. радикал 1. Прихильник крайніх, рішучих дій, поглядів. 2. Член радикальної партії. 3. Знак математичної дії добування кореня. Eкономічна енциклопедія