рахівництво

рахівни́цтво

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рахівництво — -а, с. Ведення обліку фінансових операцій за рахунками (у 3, 4 знач.); бухгалтерський облік. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. рахівництво — РАХІВНИ́ЦТВО, а, с. Ведення обліку фінансових операцій за рахунками (у 3, 4 знач.); бухгалтерський облік. Божко Устим .. в кооперації вів рахівництво (С. Воскрекасенко). Словник української мови у 20 томах
  3. рахівництво — БУХГАЛТЕ́РІЯ (ведення обліку фінансових операцій), БУХГА́ЛТЕРСЬКИЙ О́БЛІК, РАХІВНИ́ЦТВО рідше. Словник синонімів української мови
  4. рахівництво — Рахівни́цтво, -ва, -ву Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. рахівництво — РАХІВНИ́ЦТВО, а, с. Ведення обліку фінансових операцій за рахунками (у 3, 4 знач.); бухгалтерський облік. Божко Устим.. в кооперації вів рахівництво (Воскр., Весна.., 1939, 8). Словник української мови в 11 томах
  6. рахівництво — рос. счетоводство бухгалтерська справа; ведення рахунків. Див. також Бухгалтерський облік. Eкономічна енциклопедія