рахівництво
РАХІВНИ́ЦТВО, а, с.
Ведення обліку фінансових операцій за рахунками (у 3, 4 знач.); бухгалтерський облік.
Божко Устим .. в кооперації вів рахівництво (С. Воскрекасенко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- рахівництво — рахівни́цтво іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- рахівництво — -а, с. Ведення обліку фінансових операцій за рахунками (у 3, 4 знач.); бухгалтерський облік. Великий тлумачний словник сучасної мови
- рахівництво — БУХГАЛТЕ́РІЯ (ведення обліку фінансових операцій), БУХГА́ЛТЕРСЬКИЙ О́БЛІК, РАХІВНИ́ЦТВО рідше. Словник синонімів української мови
- рахівництво — Рахівни́цтво, -ва, -ву Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- рахівництво — РАХІВНИ́ЦТВО, а, с. Ведення обліку фінансових операцій за рахунками (у 3, 4 знач.); бухгалтерський облік. Божко Устим.. в кооперації вів рахівництво (Воскр., Весна.., 1939, 8). Словник української мови в 11 томах
- рахівництво — рос. счетоводство бухгалтерська справа; ведення рахунків. Див. також Бухгалтерський облік. Eкономічна енциклопедія