1. Орфографічний словник української мови

ревуха

реву́ха

іменник жіночого роду, істота

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ревуха — -и, розм. Жін. до ревун 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. ревуха — РЕВУ́ХА, и, ж., розм. Жін. до реву́н 1. Образиться [Уляна] на свекра або свекруху, приревнує на вечірці в гостях чоловіка – відразу ж і в сльози. Недарма її змалку дражнили ревухою (І. Муратов). Словник української мови у 20 томах
  3. ревуха — РЕВУ́ХА, и, ж., розм. Жін. до реву́н 1. Образиться [Уляна] на свекра або свекруху, приревнує на вечірці в гостях чоловіка — відразу ж і в сльози. Недарма її змалку дражнили ревухою (Мур., Жила.. вдова, 1960, 55). Словник української мови в 11 томах