ревуха

РЕВУ́ХА, и, ж., розм.

Жін. до реву́н 1.

Образиться [Уляна] на свекра або свекруху, приревнує на вечірці в гостях чоловіка – відразу ж і в сльози. Недарма її змалку дражнили ревухою (І. Муратов).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ревуха — реву́ха іменник жіночого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. ревуха — -и, розм. Жін. до ревун 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ревуха — РЕВУ́ХА, и, ж., розм. Жін. до реву́н 1. Образиться [Уляна] на свекра або свекруху, приревнує на вечірці в гостях чоловіка — відразу ж і в сльози. Недарма її змалку дражнили ревухою (Мур., Жила.. вдова, 1960, 55). Словник української мови в 11 томах