релігійник
релігі́йник
іменник чоловічого роду, істота
розм.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- релігійник — РЕЛІГІ́ЙНИК, а, ч., розм. Поборник релігії. Словник української мови у 20 томах
- релігійник — РЕЛІГІ́ЙНИК, а, ч., розм. Поборник релігії. Реакційна та ліберальна критика прагнула зробити з Т. Шевченка релігійника (Рад. літ-во, 4, 1966, 79). Словник української мови в 11 томах