1. Словник української мови в 11 томах

релігійник

РЕЛІГІ́ЙНИК, а, ч., розм. Поборник релігії.

Реакційна та ліберальна критика прагнула зробити з Т. Шевченка релігійника (Рад. літ-во, 4, 1966, 79).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. релігійник — релігі́йник іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. релігійник — РЕЛІГІ́ЙНИК, а, ч., розм. Поборник релігії. Словник української мови у 20 томах