1. Словник української мови в 11 томах

релігійний

РЕЛІГІ́ЙНИЙ, а, е.

1. Стос. до релігії.

Племена середнього етапу трипільської культури продовжують старі релігійні традиції, зв’язані з культом родючості (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 62);

Мічурінська біологія цілком спростувала релігійні уявлення про створення живих істот богом (Наука.., 9, 1956, 29);

Всякий релігійний гніт у поєднанні з національним викликав відсіч широких народних мас (Наука.., 7, 1967, 21);

Релігійний фанатизм;

// Який грунтується на релігії, пройнятий нею.

Поезія виключно релігійна. Як всяка річ, занадто тенденційна. Чогось мене не радує зовсім (Л. Укр., І, 1951, 99);

Розвиток науки давно довів необгрунтованість релігійного світогляду (Наука.., 3, 1959, 54).

2. Який вірить у бога; віруючий, богомільний.

— Та й узагалі ви не дуже релігійні. Я вже скількись разів мусив вам докоряти, що ви в церкві спираєтеся спиною об стінку! (Крим., Вибр., 1965, 318);

Читання настільки перевернуло мій світогляд, що з незвичайно релігійного хлопця, яким я був до 12 років, я став на 13 році життя атеїстом, а на 14 — соціалістом (Коцюб., III, 1956, 281).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. релігійний — (який стосується релігії) духовний, конфесійний. Словник синонімів Полюги
  2. релігійний — релігі́йний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. релігійний — (- догми) теологічний;(- літературу) духовний; (хто) богомільний, віруючий, ір. святий та божий. Словник синонімів Караванського
  4. релігійний — [реил'іг’ійнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  5. релігійний — -а, -е. 1》 Стос. до релігії. || Який ґрунтується на релігії, пройнятий нею. 2》 Який вірить у Бога; віруючий, богомільний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. релігійний — Побожний Словник чужослів Павло Штепа
  7. релігійний — РЕЛІГІ́ЙНИЙ, а, е. 1. Стос. до релігії. Племена середнього етапу трипільської культури продовжують старі релігійні традиції, зв'язані з культом родючості (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  8. релігійний — РЕЛІГІ́ЙНИЙ (який стосується релігії, ґрунтується на релігії), ДУХО́ВНИЙ, КОНФЕСІ́ЙНИЙ. На стінах висіли картини релігійних і буколічних сюжетів (Ю. Словник синонімів української мови
  9. релігійний — Релігі́йний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)