релігійний

РЕЛІГІ́ЙНИЙ (який стосується релігії, ґрунтується на релігії), ДУХО́ВНИЙ, КОНФЕСІ́ЙНИЙ. На стінах висіли картини релігійних і буколічних сюжетів (Ю. Смолич); Сьогодні якесь релігійне свято (Григорій Тютюнник); Крім Євангелія, в світлиці нема жодної книги — ні світської, ні богослужебної, ні духовної (М. Стельмах); Знакові системи етнічних культур мали різнорівневу структуру: одні стереотипи підкреслювали етнічну належність, інші — регіональну, ще інші — конфесійну (з журналу).

РЕЛІГІ́ЙНИЙ (який вірить у Бога), БОГОМІ́ЛЬНИЙ (БОГОМО́ЛЬНИЙ), ВІ́РУЮЧИЙ, ВІ́РНИЙ, НА́БОЖНИЙ, ПОБО́ЖНИЙ, СВЯТОБЛИ́ВИЙ, БЛАГОЧЕСТИ́ВИЙ книжн. (який вірить у Бога й старанно виконує всі релігійні обряди); БОГОБОЯЗЛИ́ВИЙ, БОГОБОЯЗКИ́Й, БОГОБОЯ́ЗНИЙ, БОГОБОЯ́ЩИЙ, БОГОБІ́ЙНИЙ діал. (який боїться порушувати заповіді Святого Письма); ХРИСТОЛЮ́БНИЙ, ХРИСТОЛЮБИ́ВИЙ (відданий християнській релігії). (Ружний:) Ех товариш! Якби я був релігійний, я б молився духові неспокою. Зійди на нас! (Я. Мамонтов); Такий він із себе: височенький, сухорлявенький. Богомільний він там такий. Як загув дзвін, так він і в церкві тобі (А. Тесленко); Як істинно віруюча людина, вона по виразу Всевишнього, який тримав у руці всю землю, збагнула, що Він почув її молитву і не оставить її прохання (М. Стельмах); — Наша мати після смерті батька зробилася набожною і кожного вечора заставляла нас молитися (Григорій Тютюнник); — Ого, — пожартував парубок, — хто ж не знає Касі Йош з села Биківці, тої побожної дівки, котра не пропустить ані одної служби в кафедральному костьолі (Д. Бедзик); Була то колись Благочестива пані Ганна Гулевичівна, що подаровала на братство свій двір із садом (П. Куліш); (Михайло:) Капустяна твоя голова! Іди в ченці, коли такий богобоязливий (І. Карпенко-Карий); (Храпко:) Це то ти тиха, богобоязка, а нищечком з ворогами моїми проти мене замишляєш!.. (Панас Мирний); Було удова, Векла Ведмедиха, і що то жінка: на усе село! Розумна, розсудлива, богобоязна і чесного роду (Г. Квітка-Основ'яненко); — Я богобояща людина: люблю молитись Богу і в себе вдома (І. Нечуй-Левицький); — Правовірні! ..Отрусіть з ніг своїх порох цеї нещасної землі, вступіть у сліди богобійних предків ваших (М. Коцюбинський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. релігійний — (який стосується релігії) духовний, конфесійний. Словник синонімів Полюги
  2. релігійний — релігі́йний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. релігійний — (- догми) теологічний;(- літературу) духовний; (хто) богомільний, віруючий, ір. святий та божий. Словник синонімів Караванського
  4. релігійний — [реил'іг’ійнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  5. релігійний — -а, -е. 1》 Стос. до релігії. || Який ґрунтується на релігії, пройнятий нею. 2》 Який вірить у Бога; віруючий, богомільний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. релігійний — Побожний Словник чужослів Павло Штепа
  7. релігійний — РЕЛІГІ́ЙНИЙ, а, е. 1. Стос. до релігії. Племена середнього етапу трипільської культури продовжують старі релігійні традиції, зв'язані з культом родючості (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  8. релігійний — Релігі́йний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. релігійний — РЕЛІГІ́ЙНИЙ, а, е. 1. Стос. до релігії. Племена середнього етапу трипільської культури продовжують старі релігійні традиції, зв’язані з культом родючості (Нариси стар. іст. Словник української мови в 11 томах