реотан

реота́н

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. реотан — РЕОТА́Н, у, ч. Сплав міді, нікелю, цинку, марганцю й іноді заліза, що має високий електричний опір (з такого сплаву виготовляють реостати). Словник української мови у 20 томах