1. Орфографічний словник української мови

речниця

ре́чниця

іменник жіночого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. речниця — -і. Жін. до речник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. речниця — РЕ́ЧНИЦЯ, і, ж., книжн. Жін. до ре́чник 1. Була в гурті маленька Жанна д'Арк: тоненька, блідолиця .. В нас її вважали за речницю великої снаги (Леся Українка). Словник української мови у 20 томах
  3. речниця — Ре́чниця, -ці; -ниці, -ниць Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. речниця — РЕ́ЧНИЦЯ, і, ж., книжн. Жін. до ре́чник 1. Була в гурті маленька Жанна д’Арк: тоненька, блідолиця.. В нас її вважали за речницю великої снаги (Л. Укр., І, 1951, 187). Словник української мови в 11 томах