рибчина
рибчи́на 1
іменник жіночого роду, істота
риба
рибчи́на 2
іменник жіночого роду, істота
про жінку, дівчину
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- рибчина — -и, ж. 1》 розм. Маленька риба. 2》 Пестливе звертання до дівчини, жінки. Великий тлумачний словник сучасної мови
- рибчина — РИБЧИ́НА, и, ж. 1. розм. Маленька риба. * У порівн. На бережку у ставка, На дощечці у млинка Фартух прала дівчина, Плескалась, як рибчина (з народної пісні); Неначе злякані рибчини, тріпочуть у повітрі дрібненькі вербові листочки (Ю. Мушкетик). Словник української мови у 20 томах
- рибчина — Рибчи́на, -ни; -чи́ни, -чи́н Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- рибчина — РИБЧИ́НА, и, ж. 1. розм. Маленька риба. *У порівн. На бережку у ставка, На дощечці у млинка Фартух прала дівчина, Плескалась, як рибчина (Укр.. лір. пісні, 1958, 85); Неначе злякані рибчини, тріпочуть у повітрі дрібненькі вербові листочки (Мушк. Словник української мови в 11 томах