рибчина

рибчи́на 1

іменник жіночого роду, істота

риба

рибчи́на 2

іменник жіночого роду, істота

про жінку, дівчину

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рибчина — -и, ж. 1》 розм. Маленька риба. 2》 Пестливе звертання до дівчини, жінки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. рибчина — РИБЧИ́НА, и, ж. 1. розм. Маленька риба. * У порівн. На бережку у ставка, На дощечці у млинка Фартух прала дівчина, Плескалась, як рибчина (з народної пісні); Неначе злякані рибчини, тріпочуть у повітрі дрібненькі вербові листочки (Ю. Мушкетик). Словник української мови у 20 томах
  3. рибчина — Рибчи́на, -ни; -чи́ни, -чи́н Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. рибчина — РИБЧИ́НА, и, ж. 1. розм. Маленька риба. *У порівн. На бережку у ставка, На дощечці у млинка Фартух прала дівчина, Плескалась, як рибчина (Укр.. лір. пісні, 1958, 85); Неначе злякані рибчини, тріпочуть у повітрі дрібненькі вербові листочки (Мушк. Словник української мови в 11 томах