1. Орфографічний словник української мови

ригання

рига́ння

іменник середнього роду

вульг.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ригання — -я, с., вульг. Дія за знач. ригати та результат цієї дії. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. ригання — РИГА́ННЯ, я, с., вульг. Дія за знач. рига́ти та результат цієї дії. Душна хата, заповнена випарами всяких напитків, риганням, бо й се відбувалося тут же, давила низькою стелею і ще більше розморювала п'яних людей (Г. Хоткевич). Словник української мови у 20 томах
  3. ригання — РИГА́ННЯ, я, с., вульг. Дія за знач. рига́ти та результат цієї дії. Душна хата, заповнена випарами всяких напитків, риганням, бо й се відбувалося тут же, давила низькою стелею і ще більше розморювала п’яних людей (Хотк., Довбуш, 1965, 244). Словник української мови в 11 томах