рипання

ри́пання

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рипання — -я, с. Дія за знач. рипати і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. рипання — РИ́ПАННЯ, я, с. Дія за знач. ри́пати, ри́патися 1 і звуки, утворювані цією дією. Всі відразу відчули, що нарешті буде порядок і вся ота біганина та рипання дверима наберуть якоїсь цілеспрямованості (Ірина Вільде); Скрип і рипання збільшувалися... Словник української мови у 20 томах
  3. рипання — РИ́ПАННЯ, я, с. Дія за знач. ри́пати і звуки, утворювані цією дією. Всі відразу відчули, що нарешті буде порядок і вся ота біганина та рипання дверима наберуть якоїсь цілеспрямованості (Вільде, Сестри.. Словник української мови в 11 томах