рипання
РИ́ПАННЯ, я, с.
Дія за знач. ри́пати, ри́патися 1 і звуки, утворювані цією дією.
Всі відразу відчули, що нарешті буде порядок і вся ота біганина та рипання дверима наберуть якоїсь цілеспрямованості (Ірина Вільде);
Скрип і рипання збільшувалися, змішувалися з короткими людськими репліками, віддавалися глухим гулом початку робочого дня (Г. Епік).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- рипання — ри́пання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- рипання — -я, с. Дія за знач. рипати і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
- рипання — РИ́ПАННЯ, я, с. Дія за знач. ри́пати і звуки, утворювані цією дією. Всі відразу відчули, що нарешті буде порядок і вся ота біганина та рипання дверима наберуть якоїсь цілеспрямованості (Вільде, Сестри.. Словник української мови в 11 томах