рогачик

рога́чик 1

іменник чоловічого роду, істота

вівця

рога́чик 2

іменник чоловічого роду

пристрій

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рогачик — -а, ч. 1》 Зменш. до рогач. || Пристрій, що має форму розвилки, признач. для тримання чого-небудь. 2》 тільки мн. Спосіб вишивання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. рогачик — РОГА́ЧИК, а, ч. 1. Зменш. до рога́ч. Загнавши в загорожу частину отари, чабани ловлять вівцю за вівцею і кидають у .. рів, вівця злякано пливе по ньому, а її зверху Тоня ще й рогачиком придавить, щоб з головою пірнула в ту наколочену теплу бурду... Словник української мови у 20 томах
  3. рогачик — РОГА́ЧИК, а, ч. 1. Зменш. до рога́ч. Загнавши в загорожу частину отари, чабани ловлять вівцю за вівцею і кидають у.. рів, вівця злякано пливе по ньому, а її зверху Тоня ще й рогачиком придавить, щоб з головою пірнула в ту наколочену теплу бурду... Словник української мови в 11 томах
  4. рогачик — Рогачик, -ка м. 1) ум. отъ рогач. 2) мн. Родъ вышивки. Г. Барв. 216. Словник української мови Грінченка