1. Великий тлумачний словник сучасної мови

рогачик

рога́чик

-а, ч.

1》 Зменш. до рогач.

|| Пристрій, що має форму розвилки, признач. для тримання чого-небудь.

2》 тільки мн. Спосіб вишивання.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. рогачик — рога́чик 1 іменник чоловічого роду, істота вівця рога́чик 2 іменник чоловічого роду пристрій Орфографічний словник української мови
  2. рогачик — РОГА́ЧИК, а, ч. 1. Зменш. до рога́ч. Загнавши в загорожу частину отари, чабани ловлять вівцю за вівцею і кидають у .. рів, вівця злякано пливе по ньому, а її зверху Тоня ще й рогачиком придавить, щоб з головою пірнула в ту наколочену теплу бурду... Словник української мови у 20 томах
  3. рогачик — РОГА́ЧИК, а, ч. 1. Зменш. до рога́ч. Загнавши в загорожу частину отари, чабани ловлять вівцю за вівцею і кидають у.. рів, вівця злякано пливе по ньому, а її зверху Тоня ще й рогачиком придавить, щоб з головою пірнула в ту наколочену теплу бурду... Словник української мови в 11 томах
  4. рогачик — Рогачик, -ка м. 1) ум. отъ рогач. 2) мн. Родъ вышивки. Г. Барв. 216. Словник української мови Грінченка