1. Орфографічний словник української мови

розбріхуватися

розбрі́хуватися

дієслово недоконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розбріхуватися — -уюся, -уєшся, недок., розбрехатися, -ешуся, -ешешся, док. 1》 розм. Ставати дуже говірким, балакучим. 2》 тільки док., розм. Почати гучно гавкати (про собаку). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. розбріхуватися — РОЗБРІ́ХУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., РОЗБРЕХА́ТИСЯ, ешу́ся, е́шешся, док., розм. 1. Ставати дуже говірким, балакучим. Троянці п'яні розбрехались І чванилися без пуття (І. Котляревський); Чай пили купно. Словник української мови у 20 томах
  3. розбріхуватися — РОЗБРІ́ХУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., РОЗБРЕХА́ТИСЯ, ешу́ся, е́шешся, док. 1. розм. Ставати дуже говірким, балакучим. Троянці п’яні розбрехались І чванилися без пуття (Котл., І, 1952, 206); Чай пили купно. Словник української мови в 11 томах