1. Великий тлумачний словник сучасної мови

розбріхуватися

розбрі́хуватися

-уюся, -уєшся, недок., розбрехатися, -ешуся, -ешешся, док.

1》 розм. Ставати дуже говірким, балакучим.

2》 тільки док., розм. Почати гучно гавкати (про собаку).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розбріхуватися — розбрі́хуватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розбріхуватися — РОЗБРІ́ХУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., РОЗБРЕХА́ТИСЯ, ешу́ся, е́шешся, док., розм. 1. Ставати дуже говірким, балакучим. Троянці п'яні розбрехались І чванилися без пуття (І. Котляревський); Чай пили купно. Словник української мови у 20 томах
  3. розбріхуватися — РОЗБРІ́ХУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., РОЗБРЕХА́ТИСЯ, ешу́ся, е́шешся, док. 1. розм. Ставати дуже говірким, балакучим. Троянці п’яні розбрехались І чванилися без пуття (Котл., І, 1952, 206); Чай пили купно. Словник української мови в 11 томах