1. Орфографічний словник української мови

розбурхувати

розбу́рхувати

дієслово недоконаного виду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розбурхувати — -ую, -уєш, недок., розбурхати, -аю, -аєш, док., перех. 1》 Пробуджувати, спонукати кого-небудь до дії; викликати неспокій, розтривожувати. || Приводити до стану збудження, схвильованості. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. розбурхувати — РОЗБУ́РХУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗБУ́РХАТИ, аю, аєш, док. 1. кого, що. Пробуджувати, спонукати кого-небудь до дії; викликати неспокій, розтривожувати. – Що я хочу довести своїми рекордами? – питає Олена Семенівна. Словник української мови у 20 томах
  3. розбурхувати — ЗБУ́ДЖУВАТИ (викликати стан нервового піднесення, напруження), ХВИЛЮВА́ТИ, ПОДРА́ЗНЮВАТИ, ГАРЯЧИ́ТИ підсил., РОЗПА́ЛЮВАТИ підсил., РОЗГАРЯЧА́ТИ підсил., РОЗГАРЯ́ЧУВАТИ підсил., РОЗІГРІВА́ТИ підсил., РОЗБУ́РХУВАТИ підсил., ЗАРЯДЖА́ТИ підсил. Словник синонімів української мови
  4. розбурхувати — РОЗБУ́РХУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗБУ́РХАТИ, аю, аєш, док., перех. 1. Пробуджувати, спонукати кого-небудь до дії; викликати неспокій, розтривожувати. — Що я хочу довести своїми рекордами? — питає Олена Семенівна. Словник української мови в 11 томах