розвалювання

розва́лювання

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розвалювання — -я, с. Дія за знач. розвалювати і розвалюватися 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. розвалювання — РОЗВА́ЛЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. розва́лювати і розва́люватися 1. У польоті на надзвукові літаки чатує небезпека .. втомлюваності конструкційних матеріалів, що в критичних випадках може призвести навіть до розвалювання літаків в повітрі (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. розвалювання — РУЙНУВА́ННЯ (дія, в процесі якої руйнують, нищать що-небудь), РУЙНА́ЦІЯ, РУЇ́НА, РОЗВА́Л, НИ́ЩЕННЯ, ЗНИ́ЩЕННЯ, ЛАМА́ННЯ, РОЗБИВА́ННЯ, РОЗВА́ЛЮВАННЯ, РОЗО́РЕННЯ рідше, РО́ЗРУЙ поет., рідко. Словник синонімів української мови
  4. розвалювання — РОЗВА́ЛЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. розва́лювати і розва́люватися 1. Словник української мови в 11 томах